«Природа - величезної ваги виховний фактор, що накладає свій відбиток на весь характер педагогічного процесу»
Природа є важливим засобом гармонійного всебічного розвитку дитини.
Василь Сухомлинський зазначав, що «природа - величезної ваги виховний фактор, що накладає свій відбиток на весь характер педагогічного процесу» .
Василь Олександрович також стверджував, що перша дія школи – не в школі, а в природі. Саме тут – «джерело слова і розуму» .
Вчитель інформатики Комягіна І.Г. провела урок серед природи з учнями 10 класу. Під час якого в дітей сформувалося сприйняття краси природи навколишнього світу, викликало бажання увійти в цей світ її творцем. І надзвичайно важливою складовою в розвитку особистості дитини є відчуття любові до природи. Спілкуючись із природою, діти не лише вчаться пізнавати, мислити, вони вчаться розуміти прекраснее, збагачують свій духовний світ.
Щоденне спілкування з природою народжує і зміцнює у дитини безцінну якість, властиву людській особистості, – доброту.
В. О. Сухомлинський стверджував, що завдання вчителя полягає в тому, «щоб відкрити перед кожним учнем усі джерела, якими живиться могутнє почуття любові до Батьківщини. Це й природа рідного краю, і мати з батьком, і рідне село, місто» .
Спостерігаючи за екскурсією по Мостівському парку, вчитель звернула увагу на враження учнів. Вони виявляли своє захоплення природою, ділились між собою новими відкриттями, вчились помічати такі дрібниці, на які раніше не звертали увагу. Однозначно такі захоплення та враження підтвердили й висновки В. Сухомлинського «Серед природи, багатої на живі образи, легше думається, краще фантазується, швидше добираються слова з найтоншими відтінками».
Його погляди тісно переплітаються із сьогоденням, бо йдеться про відповідальність за формування духовно зрілої, високоморальної, гармонійної, життєздатної, гнучкої, свідомої, творчої особистості.
Коментарi