Виховна робота в нашому НВК

Документи, які стосуються виховної роботи, роботи з батьками можна скачати внизу сторінки.

/Files/images/imgpreview.jpg

Виховна система школи – це цілісна структура, яка сприяє успішній діяльності виховання. У школі відбувається моральне становлення учнів, формування в них творчого мислення, відповідальності. Пріоритетним у виховній роботі школи є: - реалізація особистісно орієнтованого підходу в навчально-виховному процесі; - залучення молоді до національної та світової культури; - збереження морального та фізичного здоров’я підростаючого покоління; - виховання патріотизму, громадських якостей особистості; - забезпечення педагогічних умов для соціалізації школярів, виховання в них життєвої компетентності. Для реалізації цих завдань у школі розроблений план виховної роботи навчального закладу та окремі плани, які були затверджені на засіданнях методичних об’єднань класних керівників. Ці плани охоплюють всі напрямки виховання: патріотичне, правове, моральне, художньо-естетичне, трудове, фізичне, екологічне, превентивне та включають у себе календарні, традиційні шкільні свята, заходи, конкурси, міські заходи щодо втілення національної програми «Діти України», «Комплексної програми профілактики злочинності і бездоглядності», «Програми профілактики ВІЛ-інфекції», «Національної програми відродження та розвитку українського козацтва», заходи щодо зміцнення моральності та утвердження здорового способу життя та ін.
Інформація про виховну роботу в школі
Графік проведення виховних годин на ІІ півріччя 2013/2014 навчального року
Графік чергування вчителів у школі


Графік чергування учнів у школі на І півріччя 2013-2014 навчального року


Розклад факультативів та гуртків

Список членів методичного об'єднання та перелік проблем, над якими працюють класні керівники

Список класних керівників (2013-2014 навчальний рік)

Для керування виховним процесом в школі створено методичне об'єдання класних керівників.
Методичне об'єднання класних керівників – структурний підрозділ внутрішньошкільної системи керування виховним процесом, який координує науково-методичну та організаційну роботу класних керівників.
1. Основні завдання шкільного методичного об'єднання класних керівників:
  • підвищення теоретичного, науково-методичного рівня підготовки класних керівників із питань психології та педагогіки;
  • забезпечення виконання єдиних принципових підходів до виховання й соціалізації учнів;
  • озброєння класних керівників сучасними виховними технологіями та знанням сучасних форм і методів роботи;
  • вивчення, узагальнення та використання передового педагогічного досвіду роботи класних керівників;
  • координування планування, організації та педагогічного аналізу виховних заходів класних колективів;
  • сприяння становленню й розвитку системи виховної роботи класних керівників.
2. Функції шкільного методичного об'єднання класних керівників:
  • організує колективне планування і колективний аналіз життєдіяльності класних колективів;
  • координує виховну діяльність класних колективів та організує їхню взаємодію в педагогічному процесі;
  • планує і постійно коригує принципи виховання та соціалізації учнів;
  • організує вивчення та запровадження класними керівниками сучасних технологій виховання, форм і методів виховної роботи;
  • обговорює соціально-педагогічні програми класних керівників і творчих груп педагогів, матеріалами узагальнення передового досвіду роботи класних керівників, матеріалами атестації класних керівників;
  • оцінює роботу членів об'єднання, клопочеться перед аміні стацією школи про заохочення класних керівників.
3. Документація шкільного методичного об'єднання класних керівників:
  • список членів методичного об'єднання;
  • річний план роботи методичного об'єднання;
  • протоколи засідань методичного об'єднання;
  • аналітичні матеріали за підсумками проведених заходів, тематичного адміністративного контролю (копії довідок, наказів).

Робота з батьками

/Files/images/kor-razv_rabota.png

Основи взаємодії педагогів з батьками сформульовані В. Сухомлинським: «Якомога менше викликів до школи батьків для моральних нотацій дітям, для лякання дітей батьківською «сильною рукою», для попередження про небезпеку, «якщо й далі так буде продовжуватись», - і якомога більше такого спілкування дітей з батьками, що приносить радість матерям і батькам. Усе, що в дитини в голові, душі, у зошиті, щоденнику, - усе це ми повинні розглядати з погляду взаємин дітей і батьків, і зовсім неприпустимо, щоб дитина приносила матері та батьку одні засмучення - це виродливе виховання».

Правильно організовувати та проводити роботу з батьками педагогам допомагають:

1. Заступник директора з виховної роботи складає шкільний план, допомагає у складанні планів роботи класних керівників з даного напряму, здійснює контроль їх виконання; проводить тематичні педагогічні ради, метою яких є підвищення педагогічної майстерності та культури класних керівників.

2. Психолог допомагає в дослідженні соціального тла родини, визначенні типу родини, дає рекомендації у складанні плану роботи з кожною родиною індивідуально; здійснює профорієнтаційну роботу разом з районним центром зайнятості населення.

3. Соціальний педагог бере на контроль і здійснює корекційну роботу з неблагополучними родинами; взаємодіє з районними організаціями, що працюють у цьому напрямі, - органами опіки та піклування УО, комітетом зі справ родини при районній адміністрації, інспекцією зі справ неповнолітніх при РУВС, шкільною групою нагляду.

4. Шкільний бібліотекар підбирає наявну методичну літературу з даного напряму, взаємодіє з районною бібліотекою.

5. Класні керівники регулярно проводять батьківські збори та застосовують інші форми роботи з батьками.

ОСНОВНІ ЕТАПИ РОБОТИ ШКОЛИ З БАТЬКАМИ

1. Робота з батьками учнів початкової школи.

2. Робота з батьками учнів 5-х класів (адаптація переходу в основну школу).

3. Робота з батьками учнів основної школи (6-8-і класи).

4. Робота з батьками учнів старших і випускних класів.

До основних функцій відносяться:

  • інформаційна;
  • виховно-розвивальна;
  • формуюча;
  • охоронно-оздоровча;
  • контролююча;
  • побутова.

Задачі взаємодії:

  • формування активної педагогічної позиції батьків;
  • озброєння батьків педагогічними знаннями й уміннями;
  • активна участь батьків у вихованні дітей.

Організація взаємодії школи та родини припускає:

  • вивчення родини з метою виявлення її можливостей з виховання своїх дітей і дітей класу;
  • згрупування родин за принципом наявності в них морального потенціалу й можливості впливати на свою дитину, дітей класу;
  • аналіз проміжних і кінцевих результатів їхньої спільної виховної діяльності.

Співробітництво школи та родини на будь-якому етапі починається з вивчення умов і мікроклімату сімейного виховання, індивідуальних особливостей дітей і батьків.

ОСНОВНІ НАПРЯМИ СПІЛЬНОЇ ДІЯЛЬНОСТІ ПЕДАГОГІВ І БАТЬКІВ

1. Підтримка фізичного здоров'я учнів.

2. Спілкування й формування особистісних орієнтацій учнів: інтерес до життя, інтерес до людини, інтерес до культури, що сприяють розумінню загальнолюдських цінностей.

3. Пізнавальна сфера життя учнів (робота з учителями-предметниками) з урахуванням індивідуальних особливостей учнів. Захист не учня, а людини в ньому. Підхід до кожної дитини «з оптимістичної позиції» (А. Макаренко).

4. Робота з родиною - вплив на виховний потенціал родини; об'єктом уваги є не сама родина, а сімейне виховання. Тут необхідно таке:

  • вивчення сімейної атмосфери, що оточує учня, його стосунків із членами родини;
  • психолого-педагогічна освіта батьків через систему батьківських зборів, консультацій, бесід;
  • організація спільного проведення вільного часу дітей і батьків;
  • захист інтересів і прав дитини в так званих важких родинах.

Таким чином, школою реалізуються функції батьківської освіти (відомості про виховну концепцію школи, педагогічну позицію класного керівника, про методику виховання, про цілі й задачі особистісного розвитку школярів на даний період, про хід духовного розвитку дитини, про особливості шкільної діяльності учня, про взаємини у групі, про виявлені здібності й поточні успіхи тощо) та коректуються принципи сімейного виховання - саме тієї сторони, що стосується дитини (мистецтво любити дітей), режиму життя та діяльності дитини, що забезпечують і корекцію особистості батьків.

Педагогам (особливо класним керівникам) важливо дотримуватись таких правил:

  • Батьки та діти не повинні почувати себе об'єктами вивчення.
  • Робота з батьками повинна бути цілеспрямованою, планомірною й систематичною.
  • Методи цієї роботи повинні бути взаємозалежні з методами виховання дітей.
  • Психолого-педагогічні методи повинні бути різноманітні, застосовуватись у комплексі.

При вивченні родини школяра педагог насамперед звертає увагу на такі дані:

  • Загальні відомості про батьків, інших членів родини, житлові умови, матеріальну забезпеченість. Інтерес до справ школи.
  • Загальні відомості про дітей (вік, інтереси, рівень вихованості).
  • Виховні можливості родини (рівень педагогічної культури батьків).

ЗМІСТ, ФОРМИ ТА МЕТОДИ РОБОТИ З БАТЬКАМИ

Зміст роботи школи з батьками полягає в такому:

  • підвищення психолого-педагогічних знань батьків (лекції, семінари, індивідуальні консультації, практикуми);
  • залучення батьків у навчально-виховний процес (батьківські збори, спільні творчі справи, допомога у зміцненні матеріально-технічної бази);
  • участь батьків в управлінні школою (рада школи, батьківські комітети).

Форми та методи роботи з батьками повинні бути спрямовані на підвищення педагогічної культури батьків, на зміцнення взаємодії школи та родини, на посилення їхнього виховного потенціалу.

Методи роботи: спостереження, бесіда, тестування, анкетування.

Значне місце в системі роботи класного керівника з батьками учнів приділяється психолого-педагогічній освіті.

Форми психолого-педагогічної освіти

  • Університет педагогічних знань (така форма допомагає озброїти батьків основами педагогічної культури, познайомити з актуальними питаннями виховання дітей).
  • Лекція (форма, що докладно розкриває сутність тієї чи іншої проблеми виховання. Головне в лекції - аналіз явищ, ситуацій).
  • Конференція (передбачає розширення, поглиблення й закріплення знань про виховання дітей).

Батьківські конференції (загальношкільні, класні) мають величезне значення в системі виховної роботи школи. Батьківські конференції повинні обговорювати насущні проблеми суспільства, активними членами якого стануть і діти. Проблеми конфліктів батьків і дітей та шляхи виходу з них, наркотики, сексуальне виховання в родині - ось теми батьківських конференцій.

Батьківські конференції повинні готуватись дуже ретельно, з обов'язковою участю психолога, соціального педагога, які працюють у школі. У їхню задачу входить проведення соціологічних і психологічних досліджень проблеми конференції, а також знайомство учасників конференції з їх результатами. Активними учасниками конференцій виступають самі батьки. Вони готують аналіз проблеми з позицій власного досвіду.

Відмінною рисою конференції є те, що вона приймає визначені рішення або намічає заходи щодо заявленої проблеми.

  • Практикум (форма вироблення в батьків педагогічних умінь з виховання дітей, ефективного розширення виникаючих педагогічних ситуацій, тренування педагогічного мислення батьків).
  • Відкриття уроку (мета - ознайомлення батьків з новими програмами з предмета, методикою викладання, вимогами вчителя. Такі уроки дозволяють уникнути багатьох конфліктів, викликаних незнанням і нерозумінням батьками специфіки навчальної діяльності).
  • Індивідуальні тематичні консультації (обмін інформацією, що дає реальне уявлення про шкільні справи та поведінку дитини, її проблеми).

Індивідуальні консультації - одна з найважливіших форм взаємодії класного керівника з родиною. Особливо вона необхідна, коли педагог набирає клас. Для того щоби перебороти занепокоєння батьків, острах розмови про свою дитину, необхідно проводити індивідуальні консультації-співбесіди з батьками. Готуючись до консультації, доцільно визначити ряд питань, відповіді на які допоможуть плануванню виховної роботи із класом. Індивідуальна консультація повинна мати ознайомлювальний характер і сприяти створенню доброго контакту між батьками та вчителем. Учитель повинен дати батькам можливість розповісти йому все те, із чим вони хотіли би познайомити вчителя в неофіційній обстановці, та з'ясувати важливі відомості для своєї професійної роботи з дитиною:

  • особливості здоров'я дитини;
  • її захоплення, інтереси;
  • переваги у спілкуванні в родині;
  • поведінкові реакції;
  • особливості характеру;
  • мотивації навчання;
  • моральні цінності родини.
  • Відвідування родини (індивідуальна робота педагога з батьками, знайомство з умовами життя).
  • Батьківські збори (форма аналізу, осмислення на основі даних педагогічної науки, досвіду виховання).

Загальношкільні батьківські збори - проводяться два рази на рік. Мета - знайомство з нормативно-правовими документами про школу, основними напрямами, задачами, підсумками роботи.

Загальношкільні батьківські збори проводяться, як правило, не більше двох разів на рік. Тематика таких зборів має характер звіту про роботу школи за визначений період часу. На них виступають директор, його заступники, звітує про роботу батьківський комітет школи. Наприклад, навчальний заклад пройшов атестацію і хоче познайомити колектив батьків з досягнутими результатами.

Загальношкільні батьківські збори можна використовувати для демонстрації позитивного досвіду виховання в родині. Так, наприкінці навчального року можливе нагородження родин із позитивним досвідом виховання дітей.

Класні батьківські збори - проводяться чотири-п'ять разів на рік. Мета - обговорення задач навчально-виховної роботи класу, планування виховної роботи, визначення шляхів тісного співробітництва родини та школи, розгляд актуальних педагогічних проблем.

Класні батьківські збори проводяться один раз на чверть, при необхідності їх можна проводити частіше. Батьківські збори повинні стати школою освіти батьків, повинні розширювати їхній педагогічний світогляд, стимулювати бажання стати хорошими батьками. На батьківських зборах аналізуються навчальні досягнення учнів, характеризуються їхні можливості, ступінь просування класу в навчальній діяльності. Батьківські збори - це можливість демонстрації досягнутих дитиною успіхів. Розмова на зборах повинна йти не про оцінки, а про якість знань і рівень інтелектуальних зусиль, що відповідають пізнавальній та моральній мотивації. До батьківських зборів необхідно готувати виставки творчих робіт учнів, їхніх досягнень, і не тільки в навчальній діяльності.

Існує багато варіантів проведення батьківських зборів. Їх характер і спрямованість підказує саме життя, система організації роботи в дитячому колективі. Тематика й методика зборів повинні враховувати вікові особливості учнів, рівень освіченості та зацікавленості батьків, цілі та задачі виховання, що стоять перед школою.

Рекомендації з проведення батьківських зборів:

  • Батьківські збори повинні просвіщати батьків, а не констатувати помилки та невдачі дітей.
  • Тема зборів повинна враховувати вікові особливості дітей.
  • Збори повинні мати як теоретичний, так і практичний характер - аналіз ситуацій, тренінги, дискусії тощо.
  • Збори не повинні займатись обговоренням та осудом особистості учнів.

Зразкова тематика консультацій для батьків:

  • Дитина не хоче вчитись. Як їй допомогти?
  • Погана пам'ять у дитини. Як її розвинути?
  • Єдина дитина в родині. Шляхи подолання труднощів у вихованні.
  • Покарання дітей. Якими їм бути?
  • Тривожність дітей. До чого вона може призвести?
  • Сором'язлива дитина. Проблеми сором'язливості та шляхи її подолання.
  • Брутальність і нерозуміння в родині.
  • Талановита дитина в родині.
  • Приятелі дітей - друзі чи вороги?
  • Три покоління під одним дахом. Проблеми спілкування.

Батьківські читання - дуже цікава форма роботи з батьками, що дає можливість батькам не тільки слухати лекції педагогів, а й вивчати літературу з проблеми та брати участь у її обговоренні. Батьківські читання можна організувати в такий спосіб: на перших зборах на початку навчального року батьки визначають питання педагогіки та психології, які їх найбільше хвилюють. Учитель збирає інформацію й аналізує її. За допомогою шкільного бібліотекаря та інших фахівців підбираються книги, а потім використовують отримані в них відомості в батьківських читаннях. Особливістю батьківських читань є те, що, аналізуючи книгу, батьки повинні викласти власне розуміння питання та зміну підходів до його рішення після прочитання книги.

Батьківські вечори - форма роботи, що прекрасно згуртовує батьківський колектив. Батьківські вечори проводяться у класі 2-3 рази на рік без присутності дітей. Батьківський вечір - це свято спілкування з батьками друга своєї дитини, це свято спогадів дитинства й дитинства власної дитини, це пошук відповідей на запитання, які перед батьками ставить життя та власна дитина. Теми батьківських вечорів можуть бути найрізноманітнішими. Головне, вони повинні вчити слухати й чути один одного, самого себе, свій внутрішній голос.

Зразкові теми батьківських вечорів:

  • Народження дитини та перший рік її життя й розвитку.
  • Перші книжки дитини.
  • Майбутнє моєї дитини. Яким я його бачу?
  • Друзі моєї дитини.
  • Свята нашої родини.
  • «Можна» і «не можна» у нашій родині.
  • День народження нашої родини. Як ми його святкуємо?
  • Пісні, що співали та співають наші діти.

Форми вечорів дозволяють не тільки висловлювати свою думку із запропонованих тем, а й почути щось корисне для себе в міркуваннях інших батьків, узяти на озброєння у свій виховний арсенал щось нове, цікаве.

Батьківський тренінг - це активна форма роботи з батьками, які хочуть змінити своє ставлення до поведінки та взаємодії з власною дитиною, зробити його більш відкритим і довірчим. У батьківських тренінгах повинні брати участь обоє батьків. Від цього ефективність тренінгу зростає, і результати не змушують на себе чекати. Тренінг проводиться з групою, що складається з 12-15-ти осіб. Батьківські тренінги будуть успішними, якщо всі батьки будуть активно брати в них участь і регулярно їх відвідувати. Щоби тренінг був результативним, він повинен включати в себе 5-8 занять. Батьківський тренінг проводиться, як правило, психологом школи, що дає можливість батькам тимчасово відчути себе дитиною, пережити емоційно ще раз дитячі враження.

З великим інтересом батьки виконують такі тренінгові завдання, як «Дитячі гримаси», «Улюблена іграшка», «Мій казковий образ», «Дитячі ігри», «Виховання дитинства», «Фільм про мою родину».

Батьківські ринги - одна з дискусійних форм спілкування батьків і формування батьківського колективу. Батьківський ринг готується у вигляді відповідей на запитання з педагогічних проблем. Запитання вибирають самі батьки. На одне запитання відповідають дві родини. У них можуть бути різні позиції, різні думки. Інша частина аудиторії в полеміку не вступає, а лише підтримує думку родин оплесками. Експериментаторами в батьківських рингах виступають учні класу, визначаючи, яка родина у відповідях на запитання була найбільш близька до їх правильного трактування.

І традиційні, і нетрадиційні методи, форми взаємодії класного керівника з батьками учнів ставлять одну загальну мету - зробити щасливою підростаючу особистість, яка входить у сучасне культурне життя.

Педагогам і батькам на замітку

Якщо:

  • дитину постійно критикують, вона учиться ненавидіти;
  • дитину висміюють, вона стає замкнутою;
  • дитину хвалять, вона учиться бути шляхетною;
  • дитину підтримують, вона вчиться цінувати себе;
  • дитина росте в докорах, вона вчиться жити з відчуттям провини;
  • дитина росте в терпимості, вона вчиться розуміти інших;
  • дитина росте в чесності, вона вчиться бути справедливою;
  • дитина росте в безпеці, вона вчиться вірити в людей;
  • дитина живе у ворожнечі, вона вчиться бути агресивною;
  • дитина живе в розумінні та дружелюбності, вона вчиться знаходити любов у цьому світі.

Ці поради виникли на базі життєвих практичних спостережень, осмислення педагогічної практики. Висловлені положення можуть використовуватись у практичній роботі з батьками, а також як теми зборів і бесід з ними.

НАВЧАННЯ БАТЬКІВ

Швидше за все, побачивши цей заголовок, директор школи, який стомився від своїх турбот, думає: «Мало мені дітей, так я ще повинен займатись і навчанням батьків?!». Однак якщо підійти до цього питання ґрунтовно, виявиться, що плюсів тут набагато більше, ніж мінусів, і всі ваші витрати згодом окупляться з лишком: якщо ви припускаєте подбати про їхню компетентність вчасно.

Кого, чому і як можна навчати?

У кожній школі та кожному класі виділяється частина батьків, які дуже серйозно ставляться до навчання й виховання своїх дітей. Як правило, це непрацюючі мами та найближчі родичі, цілком сконцентровані на розвитку дитини.

Деякі закордонні дослідники прямо пов'язують зацікавленість батьків у співробітництві зі школою з їхньою реальною участю в навчанні своїх дітей, у реалізації своєї «учительської» функції. Але чи багато в нас таких прикладів? На жаль, поки немає. Можливо, з розвитком альтернативних форм освіти (екстернат, домашнє навчання) усе більше батьків не проти освоїти цю роль і «розвантажити» учителя-предметника. Наприклад, наявність у «просунутих» батьків комп'ютера з виходом в Інтернет дозволить їм виявляти істотну інформаційно-методичну підтримку вчителям, розширюючи поле освітньої бази для своїх дітей.

Навчання батьків доцільно починати з того моменту, коли, поступаючи в перший клас, дитина переходить визначений соціальний рубіж, і дорослі повні рішучості дати їй гідну освіту: у них з'являється багато запитань із приводу виконання домашніх завдань, і вони дуже доброзичливо ставляться до школи. Не упустіть цей момент!

Яких практичних навичок не вистачає сучасним батькам?

Насамперед, це навички допомоги дитині при освоєнні освітніх програм; освоєння навичок ефективного спілкування з дитиною; використання правових знань у галузі освіти (державні освітні стандарти, правила прийому до шкіл і ВНЗ, форми участі батьківської громадськості в життєдіяльності освітньої установи тощо).

Таким чином, у навчанні батьків виділяються три напрями:

  • Навчання батька як вихователя.
  • Навчання батька як учителя своєї дитини.
  • Навчання батька як союзника, партнера, співуправлінця.

/Files/images/nove_mya_-_2014/animate.gif

Кiлькiсть переглядiв: 184

Коментарi

Для того, щоб залишити коментар на сайті, залогіньтеся або зареєструйтеся, будь ласка.