/Files/images/nash_vchitel/21.pngСавченко А.В. -практичний психолог нашого закладу

Родинне спілкування

РОДИННЕ СПІЛКУВАННЯ ДОРОСЛИХ І ПІДЛІТКІВ: ЙОГО ТРЕБА ВМІТИ ОРГАНІЗУВАТИ
Усі труднощі виховання випливають із того, що батьки не тільки не позбавляються своїх вад, а навіть не визнають їх вадами, виправдовуючи їх у собі, і хочуть, щоб їх не було в дітей. У цьому всі труднощі і вся боротьба з дітьми.
Л. Толстой.
Ні для кого не секрет, що тяжкі конфлікти в родині - найчастіше наслідки невміння зрозуміти один одного. Дорослі не вміють встановлювати довірливі взаємини з дітьми, обходити «підводні камені» у вирішенні родинних проблем, діти у підлітковому віці «раптово розучуються» адаптуватися до сімейної атмосфери тощо.
Уміння вести бесіду, говорити і слухати, знаходити взаєморозуміння – найважливіша якість, за якою оцінюється людина. У спілкуванні дитина пізнає світ, мову, - стає людиною. Спілкування – рушійна сила. Розвиток суспільства, його соціальне здоров’я, рівень цивілізованості і, зрештою, економіка пов’язані з рівнем спілкування.
Шановні батьки, зрозумійте, підліток лише вчиться приймати рішення, відповідати за наслідки своїх дій. Неправда, що він не потребує вашої допомоги. Потребує щирої розмови, невимушеної бесіди замість повчань, моралізаторства, готових рецептів та інструкцій. Замість них він воліє почути: « Можеш учинити так чи так. Як на мене, такий варіант кращий». А якщо виявиться, що ваш підліток зробив поганий вибір, краще утримайтеся від тріумфуючого : «Ось бачиш, я ж казав…». Будьте впевнені, цим ви надовго відіб’єте у нього бажання бути відвертим. Не треба повчань, краще просто розмовляйте з вашою дитиною.
Однак уявіть собі, що ви розмовляєте з людиною, яка вас абсолютно не слухає або не дає й слова сказати. Це дуже образливо, чи не так? Але ж діти живуть із цим щоденно : мають слухати батьківські напучування, настанови, догани. Якщо ж говорять вони, то, замість того, щоб слухати , батьки просто чекають слушної нагоди, аби, втрутившись, сказати їм що-небудь.
Уміння слухати може стати найважливішою складовою створення гармонії у взаєминах дорослих і дітей. Це дає батькам можливість якнайбільше взнати і про них, і від них ( іноді, варто лише прислуховуватись, із подивом дізнаєтеся , що вони вже багато знають з того, про що ви тільки збиралися вести мову, і навіть того, про що ви й гадки не мали). Пам’ятайте, ніщо так не виховує у підлітка почуття самоповаги, як усвідомлення, що дорослим важливо й цікаво те, про що він оповідає.
Важливо вести бесіди з підлітком «про все», не уникаючи заборонених тем. Підліток часто відчуває себе беззахисним, безпорадним, розгубленим. Звичайно, він намагається приховати такий стан, але ж у його житті відбувається так багато чого, а порадитися немає з ким. Будьте впевнені, йому у вашій особі дуже хочеться мати підтримку, але він не знає, як ви поставитеся до його першого кохання, чи можна до вас звернутись з питанням про контрацепцію, про те, чи курили ви колись «травку», чи вживали алкоголь на вечірках. Це важкі теми для вашого підлітка і для вас також, але не слід їх боятися і уникати.
Спілкуючись із підлітком, необхідно чітко бачити межу між доброзичливою зацікавленістю і настирним випитуванням, яке може бути сприйнято дитиною як втручання в її приватні справи. Підліткам властивий суворий захист їхнього особистого життя, тому не дивуйтесь, якщо на ваше чергове запитання: «Як у тебе справи з твоїм хлопцем?», - ваша донька відповість абсолютно неввічливо: «А в чому, власне, річ?».
Підлітки самі обирають час і тему для довірливої бесіди, а вам , батьки, залишається лише терпляче чекати. Якщо ж сама думка про те, що маєте дочекатись, а потім уважно вислухати свого підлітка, може, й не поділяючи, однак поважаючи його думку, для вас є новою і незвичною, то скористайтесь такими порадами:
• Більше семи фраз поспіль – це вже лекція.
• Спілкуючись із підлітком, пам’ятайте: ваша розмова має бути діалогом.
• Наберіться терпіння. Не перебивайте , не тягніть з нього слова, не закінчуйте за нього речення.
• Спілкування з підлітком нагадує підтримання спортивної форми: воно потребує постійної практики.
• Спілкуючись із підлітком, поверніться до нього обличчям, дивіться в очі. Якщо це з якихось причин не можливо, ввічливо вибачтесь, як перед дорослим. Будьте впевнені, він запам’ятає таку вашу манеру і поважатиме своїх співбесідників.
• Ви роздратовані? Охолоньте, перш ніж відкриєте рота.
• Пам’ятайте, розмови віч-на-віч підвищують ваші шанси почути дуже цікаві одкровення.
• Ставте тільки обдумані запитання. Майте на увазі, що запитання, яке починається зі слів «а чому ти...», як правило, викликає бажання захищатися, особливо у підлітка.
• Обов’язково розказуйте підлітку про себе, про свої справи, проблеми. Поцікавтесь його думкою щодо них.
• Увечері згадайте що-небудь, що мало відбутися сьогодні в житті підлітка – контрольна, неприємна зустріч і запитайте, як воно пройшло.
• Не заважайте підлітку відчувати те, що він зараз відчуває. Навіть якщо вам не зрозуміло, чому він такий засмучений, не намагайтеся вмовляти його не розстроюватись або не злитися. Згадайте себе у його віці й вашу реакцію на слова батьків: «Які дрібниці! Хіба це привід для плачу?» Кожна людина має право на емоції : і ви, і ваша дитина безперечно також.
• Закрийте газету. Вимкніть телевізор. Вимкніть телефон. Відкладіть усі свої справи і думки «на потім» і зосередьтеся на вашому підліткові, коли він із вами розмовляє.
• Намагайтеся під час серйозних розмов із підлітком не виправляти його вимову, граматику і лексику. Дійдіть до суті того, про що він веде мову. Демонструйте йому ваше розуміння , співпереживання, готовність прийти на допомогу.
• Якщо до вас звертаються : «Мамо(тату), знаєш що?», сядьте зручніше і запитайте: «Що?»
Відомо, як складно і важко спілкуватися з дітьми, особливо коли вони вступають в період статевого дозрівання. Бунт цей – частіше явище цілком нормальне. Замість того, щоб злитись і ображатись, подумайте над тим, що він вам хотів сказати, коли назвав «безнадійною занудою», або повернувся додому значно пізніше, ніж від нього вимагається.
Неввічливу, нелюб’язну або зневажливу поведінку підлітка ви, батьки , сприймаєте як образу, відсутність поваги. Але хіба ви не принижуєте гідність підлітка, коли безапеляційно критикуєте його смаки, друзів, манеру вдягатися, зневажливо посміхаєтесь, коли він намагається пояснити і відстояти власну думку?
У період дорослішання так легко образити його почуття гідності, але підліток теж має право на повагу. Так, вам може не подобатись музика, яку він слухає, але ж ви не маєте права на глузування. Ви маєте змиритися з тим, що молодіжна мода діаметрально протилежна вашим уподобанням, і дозволити вашому підліткові вдягатися так, як він цього прагне.
Набагато краще вислуховувати підлітка, не перебиваючи і не звинувачуючи, потім розказати про своє бачення проблеми, про свої побажання і сумніви. Це дуже важливо – уголос удвох спробувати розібратися, уникаючи категоричності й безапеляційності.
Після того, як думки і побажання обох сторін вислухані, виникає запитання : «Як вчинити?». Першим свої пропозиції дайте висловити підлітку. Причому, якщо варіантів багато, їх можна навіть записати, не відкидаючи жодного, яким би неприйнятним ви його вважали.
Далі разом з підлітком слід обговорити кожний варіант: чим він прийнятний, а чим – ні.
І запам’ятайте, будь-ласка, чого не можна робити ні в якому разі, спілкуючись із підлітком:
Застосовувати насилля, крики і глузування, епітети, які б принижували його гідність; ображатись і демонстративно не розмовляти з ним цілими днями; ігнорувати його думки щодо власного здоров’я, планів на майбутнє, дозвілля, кишенькових грошей.
Природно , що ви припускаєтесь певних помилок, це властиве всім батькам. Однак, якщо для вашого підлітка характерні хоча б п’ять пунктів із запропонованих і він:
• Здатний усміхатись і сміятись від душі;
• Може зізнатися, що чогось соромиться, боїться , не вміє;
• Уміє перебувати певний час наодинці зі своїми захопленнями;
• Радо бере участь у колективних заходах( спорт, танці, екскурсії, туризм)
• Іноді, навіть без причини, може виявити стосовно вас ніжність, ласку, любов;
• Уміє при потребі сказати «Ні», демонструючи при цьому власну, цілком розумну, виважену думку;
• Має свої справи і секрети, не допускаючи вас до них, але це не алкоголь і не наркотики;
• Реально оцінює свої здібності та можливості як фізичні, так і інтелектуальні;
• Може вас чимось приємно здивувати;
• Має близьких друзів, чия думка де в чому для нього важливіша за вашу;
• Наполягає на своїй думці і вміє її обстоювати;
• Зумів довести до завершення декілька важливих справ, чим дуже пишається;
• Значить, ви непогано спілкуєтесь з підлітком і справи йдуть добре.
У вихованні не можна нехтувати ніякими дрібницями. Дрібниць у виховній роботі просто не буває і бути не може. Часом батьки забувають своє дитинство і тому не розуміють своїх дітей, природу їхніх вчинків. Пам’ятайте: вашим дітям-підліткам потрібна не стільки опіка, скільки дружня порада, розумне керівництво, ваша духовна підтримка. Потрібно бути цікавим і необхідним для підлітка.

ПСИХОЛОГО-ПЕДАГОГІЧНІ РЕКОМЕНДАЦІЇ ВЧИТЕЛЯМ ПЕРШИХ КЛАСІВ

Якщо дитину підтримувати, вона вчиться впевненості в собі.
Д.Нантьс

1. Формувати позитивний психологічний клімат в учнівському колективі: Враховувати макро- і мікросоціальні умови розвитку колективу 1-класників та їх батьків; Володіти психологічними способами взаємовпливу: навіювання, унаслідування, переконання; Регулювати взаємовідносини між учнями класу шляхом виявлення й усунення конфліктних ситуацій.
2. Сприяти формуванню вмінь та навичок, які полегшують процес адаптації: Вміння усвідомлювати вимоги вчителя і відповідати їм; Вміння встановлювати міжособистісні відносини з педагогами; Навички впевненої поведінки на уроці; Навички самопідтримки; Навички адекватної оцінки власних можливостей та здібностей; Навички конструктивного відношення до невдач, помилок; вміння аналізувати досягнуті успіхи.
3. Враховувати індивідуально-характерологічні особливості учнів: Тенденція до нестриманості пов'язана з невмінням керувати собою, своїми вчинками, почуттями. У роботі з такими дітьми необхідно уникати гострих кутів, щоб не ускладнювати відносин і гальмувати їх збудливість. Доречно розмовляти спокійним тоном, не підвищувати голос; не вирішувати проблему, коли учень збуджений. Висока емотивність (чутливість, вразливість) деяких дітей може призвести до плачу на уроках, такі учні довго переживають тривогу, образу. Тому у роботі з ними не скупіться на ласку, усмішку, підтримку. Високий рівень тривожності спричиняє невпевненість на уроках, під час проведення самостійних та контрольних робіт; хвилювання при спілкуванні з окремими вчителями призводить до комунікативних проблем з однокласниками. Шкільна тривожність може провокуватися безпосередньо педагогами, які орієнтують дітей на отримання лише високого рівня, вимагають "правильної" поведінки і нагороджують за результат, а не за сам процес його досягнення. Під час роботи з тривожними дітьми намагатися перебороти їх негативний емоційний стан. Гіперактивні (висока активність, часто піднесений емоційний фон, енергійні) мають високий потенціал, резерв до роботи. Тому їм не завадить додаткова індивідуальна робота, більше навантаження протягом одного уроку.
4. Враховувати типологічні особливості учнів (типи темпераменту: холерики, сангвіники, флегматики, меланхолики).
5. Звертати увагу на результати психологічних досліджень пізнавальних процесів (уваги, пам'яті; сприймання, мислення) учнів-першокласників та користуватися прийомами удосконалення пізнавальної сфери на уроках. Цікавими, корисними й доцільними будуть методи запропоновані "Школою ейдетики". Враховувати фізіологічні особливості та стан здоров'я учнів.
6. Враховуйте вікові особливості першокласників: рухову активність, переважання ігрового типу діяльності, недостатню сформованість вольової регуляції.
7. Порівнюйте роботу учня лише з його попередніми роботами, а не з роботами інших.
8. Уникайте критики учня при свідках, а також вживання слів «завжди», «ніколи».
9. Хваліть учня за найменші досягнення.
10. Дозволяйте учневі самостійно оцінювати свою поведінку та її наслідки.
11. Створюйте ситуації успіху.
12. Зменшуйте кількість заперечливих слів та речень. Краще замінити їх на ствердні та позитивно спрямовані.
13. Не наполягайте на відповідях біля дошки тих дітей, які виявляють тривожність. Краще об’єднуйте їх у групи, що працюватимуть разом.
14. Для підтримання усних інструкцій використовуйте візуальну стимуляцію.
15. Давайте учням можливість виплескнути енергію (фізкультхвилинки, ігри на перервах).
16. Надавайте учням можливість висловлювати свої думки, підкреслюйте цінність почутого.
17. Уникайте вживання пестливих слів при поясненні матеріалу уроку, визначень, вказівок до виконання.

/Files/images/01_malyunki/imgpreview.jpg

10 ПРАВИЛ СПІЛКУВАННЯ З ДИТИНОЮ

Не в кожній родині в батьків є можливість залишатися з дитиною вдома. Що ж робити тим, хто змушений залишати дитину без догляду? Психологи називають 10 правил поведінки працюючих батьків.

jose_ismael_fernandez

Правило перше.
Не приходьте додому голодними.


Голод не тітка. Із-за нього людина стає дратівливою і нетерплячою. У деяких на цьому тлі починаються головні болі. Намагайтеся перед приходом додому випити хоча б чашку чаю або з’їсти йогурт.

Правило друге.
Не перевтомлюйтеся.


Надмірне фізичне й розумове навантаження погано впливає на самопочуття. Людина стає дратівливою. Дитина зовсім не винна в тому, що вас завантажили на роботі, до того ж вона не зрозуміє чому викликала роздратування. Переступаючи поріг будинку, залишайте за дверими всі «дорослі» проблеми.

Правило третє.
Правильно розставляйте пріоритети.


Ніколи не говоріть про роботу так, щоб дитина могла подумати, що робота важливіше за неї. Робота вам подобається, а дитину ви любите.

Правило четверте.
Спілкування з дитиною важливіше всього.


Не варто відштовхувати дитину, якщо вона прийшла до вас у той момент, коли ви зайняті готуванням вечері або взяли роботу додому. Дитина це людина, а вечеря й робота можуть і почекати.

Правило п’яте.
Дитина повинна бути помічником і рівноправним членом родини.


Не дискримінуйте дитину, доручаючи йому саму неприємну роботу по дому. Наприклад, миття підлоги, посуду. Чому дитина повинен виносити сміття? Так, тому, що командуєте ви.

Правило шосте.
Не самостверджуйтеся за рахунок дитини.


Ви доросла людина, і тільки із цієї причини ви більше знаєте й умієте. Ви краще миєте посуд і граєте в комп’ютерні ігри.
Але якщо ви прагнете, щоб ваша дитина на відміну від багатьох інших сучасних дітей виросла упевнененою у собі й у своїх силах, спілкуючись із нею, постарайтеся поводитися так, щоб вона почувавала себе вмілою і кмітливою.

Правило сьоме.
Робота всього лише засіб для забезпечення родини.


Якщо робота для вас стала сенсом життя, заводити дітей не варто. Діти в таких родинах нещасливі. І квапляться скоріше вирости. Це ознака нездорової родини.

Правило восьме.
Умійте слухати.


Багатьом батькам здається, що все вчинене дитиною, усі її слова – незначні й неважливі. Він же маленький, що там може бути «глобального». Насправді всі справи, слова й вчинки дитини так само важливі, як і ваші. І якщо ви будете зневажливо або глумливо дивитися на інтереси й справи дитини, ніякої довіри між вами не буде. Не оцінюйте вчинки дитини, а постарайтеся їх зрозуміти.

Правило дев’яте.
Радьтеся з дитиною.


Повірте, дитині цікаво, чим ви таким займаєтеся на роботі. Розповідайте йому про ваші думки, переживання. Запитаєте в нього поради, а ще краще, скористайтеся ними. Не думайте, що дитина ще «не доросла» до «дорослих» справ. Це не так. Вона може багато чого не розуміти, але дуже добре почуває емоції, і тому вас можуть здивувати дитячі поради. До всього іншого, радячись, ви формуєте в дитини здатність виражати власну точку зору, показуєте, що між близькими людьми важливі відвертість і довіра.

Правило десяте.
Не докоряйте шматком хліба


Уникайте згадувати про матеріальну залежності дитини від вас. Це ранить дитину й принижує його. У нього може скластися думка, що він вас обтяжує, і ви утримуєте його з почуття обов’язку, що в корені не вірно. Все повинне бути по любові. До того ж, у старості, коли ви виявитеся в положенні залежного, вам не доведеться соромитися того, що ви говорили колись.


Кiлькiсть переглядiв: 242

Коментарi

Для того, щоб залишити коментар на сайті, залогіньтеся або зареєструйтеся, будь ласка.